top of page

                                                                                               Історія рідного краю

 

          Важко знайти людину, яка б нехотіла дізнатися про минуле свого роду. І не дивно, що для того, щоб якомого детальніше і правдивіше його відтворити,  історики намагаються розібратися в  архівах,  археологи  знайти якісь артефакти – залишки продуктів людської праці, а вчені-дослідники сформувати гіпотези. Але немало отриманих свідчень, це не тільки конкретні факти, а в більшості своїй  припущення і домисли. Навідь ті ж зафіксовані в письменах історичні факти мають чисто суб`єктивний опис. Це – не істина, а лишє своє бачення окремою людиною описаної нею події, її причин і наслідків. Це - суб’єктивна правда. З іншого кута зору все може виглядіти  зовсім по іншому. В ті часи не існували інформаційні технології, які має сучасність, край  обмежене було пересування і спілкування людей. Навідь зараз, маючи доступний сучасний інструментарій інформаційних систем і сучасні комунікації, ми перевантажені  недостовірними вигаданими  повідомленнями. Що ж можно говорити про минулі далекі часи, які протягнулися на десятки тисяч років з періоду палеоліту.

       Кількість людей, що  коли небудь проживали на нашій планеті становить більше 100 млрд. осіб. І, безперечно, серед них,  у кожного  були і є ціла верениця родичів, котрі, з’єднуючись між собою, передавали по черзі своєму нащадку  естафету життя.

     Якщо опуститися в 6 сторіччя н.е. в часи формування перших словянських племен – сіверян, що мешкали – на   Північному   Лівобережжі  Дніпра та   полян, проживаючих  на   Київщині  й   Канівщині, то вийде ланцюг довжиною в півтора тисячоліття, який і привів в свій час до мого народження. А це приблизно 60 поколінь мого родоводу. Та мої прародичі були ще і раніше. І якщо спуститися ще далі – до родової спільноти при ранньому племінному гуртуванню на  10 тисяч років до н.е., то добавиться ще 400 моїх пращурів, які були по черзі учасниками естафети життя моєї родини (нашого роду). Якщо побудувати геніалогічне дерево з моїх предків і їх родичів, то це буде десятки тисяч людей.

       Можно тільки уявити, скільки,  поряд з розірванними назавжди генеалогічними лініями своїх однолітків і сусідів, було пережито ними  стихійних лих, війн,  хвороб, страждань. І, як  виявляється, тільки для того, щоб пройшовши цей довгий лабіринт з факелом життя передати його мені. Сам факт мого існування, як і кожної людини, – це вже є диво!

       Думаю, кожній людині було б цікаво   поспілкуватися,  дізнатися про  життя і долю своїх прародичів. Але це не можливо.    Та можна підти іншим шляхом:  використовуючи існуючі архівні дані, археологічні здобутки, сучасні гіпотези, знання і висновки багатьох дослідників, зануритись послідовно в глибини історії нашого великого краю, стати віртуальним співучасником чи свідком подій,  які переживали   наші предки  з давньої давнини. Можливо, це дозволить  змоделювати в своїй уяві той  уклад життя і емоційний стан в якому знаходилися наші родичі, подивитись на них через призму тодішніх  проблем і зовнішніх обставин , зрозуміти їх вчинки та визначити і своє відношення до життя.  Від знань історії свого роду  і своєї країни повинен бути результат, тобто конкретні дії – громада об`єднана  Батьківщиною, як і все людство, повинно не тільки прагнути, а і забезпечувати своїм сородичам життя  без страждань і горя. А що ж маємо насправді. Ми звикли порівнювати життя з різніми роками, чи віками, і дивуємося, на фоні досягнень сучасного прогресу, примітивному існуванню наших предків. А які ж суспільні досягнення та результати цієї довгої дороги людського роду  ми маємо насьогодні. Міжнародне об'єднання організацій у боротьбі з бідністю Oxfam констатує, що росте прірва між бідними і богатими. Згідно з доповіддю, опублікованою  16 січня 2017 року, вісім найбагатших мільярдерів світу володіють багатством, яке перевищує статки половини найменш забезпеченого населення планети, а кожна десята людина потерпає від голоду.

        Ось це і є справжнім результатом тисячолітнього "розвитку" людства. Живемо начебто в один і той же час, а  рівень життя різниться на сотні років...

 

 

     

​     Нижчепредставлена збірка Косарева А.Г. "Наш отчий край" присвячена історії  Краснопільщини від найста­ріших часів до 30-х років минулого сторіччя. Автором була пророблена пошукова робота на протязі більш як півстоліття, працюючи в Краснопільскій СШ № 1 вчителем історії. Матеріал розрахований на всіх любителів і шануваль­ників історії рідного краю, кому не байдуже минуле життя наших предків, щоб проснувшись якось зрозуміти чому «зра­дники» стали героями, а герої - зовсім не ті герої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

© 2020 «КВН"

  • Иконка Facebook черного цвета
  • Круглая иконка Twitter
  • Google+ - Black Circle
bottom of page